Ось, вже і закінчилась тема "Україна в період лібералізації суспільства" і час робити висновки.
Ще перед початком роботи (і в її процесі) нам дали необхідні критерії, яких слід було дотримуватись у процесі вивчення теми і ведення блогу (адже для свого веб-квесту я обрала саме цей формат).
Отже, у свої статтях я обирала проблемне питання і відповідала на нього, користуючись при цьому більше ніж двома джерелами, використовуючи фото, відео та спогади сучасників. У моїх статтях містяться висновки, до яких я прийшла самостійно.
Свою роботу (та роботи моїх однокласників) вважаю задовільною.
Роки дитинства - це, перш за все, виховання серця.
В.Сухомлинскький
Ще з молодших класів я пам'ятаю твори Василя Сухомлинського.
Будучи учнем він проявляв себе, як дуже здібний хлопчина. А вже у 17 почав свою педагогічну роботу.
"Он не учился в известных университетских центрах, не имел возможности в молодости роскошествовать в знаменитых научных библиотеках. Был студентом-заочником периферийного учительского института (это уровень техникума). Тем не менее сумел за четыре месяца экстерном сдать экзамены в педагогическом институте и получить диплом о высшем образовании. Несмотря на ускоренный курс обучения, его образованность поражала."
Писав Г.Клочок
В 1948р. письменник влаштовується працювати в Павлишську середню школу.Саме в цій школі "він почне свій експеримент" - намагатиметься виховати людину в людині, громадянина зі здоровою мораллю.
"Настоящее воспитание — это воспитание в духе бесстрашия. Настоящая доброта, готовность защищать более слабого и беззащитного — это прежде всего мужество, бесстрашие души!"
В.Сухомлинський
Як правило, о восьмій годині ранку Василь Олександровия підіймався з заваленого рукописамиі книгами столу і йшов зустрічати учнів. Робив це завжди (на прозі школи - втеплі дні та в коридорі зимою чи в непогоду).
«С детьми нужно быть с утра до ночи, — писал он писателю Григорию Медынскому. — И в воскресенье нужно быть с ними. Но для меня это не бремя. Вы знаете, вот сейчас вечер, а мне хочется, чтобы поскорее наступило утро и чтобы зазвенели снова их голоса».
Мене вражає любов Сухомлинського до дітей.
Мені здається ,він був не просто талановитим директором, він був унікальним! До школи, в якій працював письменник, приїжджали вчителі із усіх кутків СРСР і ось, що вони казали про школу та Василя Олександровича :
"Я в этой замечательной и содержательной школе пробыл лишь один день, но получил столько, сколько в институте за четыре года", — писав директор школи из Арменії. А ось враження педагогів із Челябінська: «Павлышская средняя школа должна быть переименована в университет! Мы говорим это с полной ответственностью...»
Висновок: Про Сухомлинського Василя Олександровича можна дуже довго говорити і стільки ж писати. Це дійсно визначна людина, яка виховувала радянську молодь за своїм власним методом і , можна навіть сказати, виховувала чудо дітей. Василь Олександрович приніс внесок не лише у освіту та соціальну верству а й у українську літературу.
Час Хрущова – одне з найбільш значних і непростих періодів нашої історії. У 50-х pp. XX ст. Україна мала значний економічний потенціал. Вона стала одним із центрів машинобудування. На перший план висувалася металургія, енерго- і електромашино-будування.
Харкывський тракторний завод.
Збільшився видобуток нафти і вугілля .Розвивалася газова промисловість. Але промисловість України, як і всього СРСР, у більшості галузей була технічно відсталою, повільно впроваджувалися новітні досягнення науки і техніки. Наприкінці 50-х pp. промисловість стала розвиватися повільніше. У цих умовах з ініціативи першого секретаря ЦК КПРС ( М. Хрущова почалося здійснення реформ.
Цілі реформ: вивести промисловість і сільське господарство з кризи; дещо розширити права республік і місцевих органів влади в економічних питаннях; розширити права трудових колективів, зацікавити їх у результатах своєї праці; прискорити науково-технічний прогрес; скоротити розрив в економічному розвитку від західних країн; сприяти поліпшенню кооперації та поділу праці в рамках економічного регіону.
Висновок: в насліок проведених М. Хрущовим реформ відбулась заміна галузевого управління промисловістю (замість галузевих міністерств керівництво промисловістю перейшло до територіальних рад народного господарства — раднаргоспів). У свою чергу уряд України дістав під своє керівництво майже 10 тис. промислових підприємств, виділених в 11 економічних адміністративних районів. Україна середини 50-х — початку 60-х років перетворилась на один з найбільших регіонів машинобудування, металургії, інших галузей.
Побудова ядерних реакторів, створення ЕОМ (комп’ютерів), космічних апаратів, штучних синтетичних матеріалів із заздалегідь заданими властивостями в середині XX ст. привели до поєднання науки, техніки і виробництва, а головне, — перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.
Основними рисами НТР є:
-швидкість розвитку науки, перетворення науки в безпосередню виробничу силу;
-всеосяжність;
-зміна технічної та технологічної бази господарства світу.
Оскільки у світі розпочалася «холодна війна», «боротьбміж світом соціалізму та світом капіталізму», капіталовкладення для розгортання НТР у СРСР були спрямовані не як у удосконалення техніки , а як у військово-промисловий комплекс (ВПК). Тому головною особливістю НТР у СРСР став її розвиток у надрах ВГІК, зв’язок передової радянської науки не з виробництвом взагалі, а з виробництвом озброєнь. Зусилля вчених були спрямовані передусім на створення нових зразків зброї, що могло б, на думку розпалювачів «холодної війни», забезпечити Радянському Союзу перевагу в протистоянні із Заходом. СРСР намагався підкорити Космос, і доказом слугує політ Юрія Гагаріна на орбіту.
Висновок: друга половина 1950-х — початок 1960-х років уважається найдинамічнішим часом в історії української науки.З'явилися машини нового покоління, робота яких уже не залежала від психологічних і фізіологічних можливостей людини (швидкості реакції, довготривалої концентрації уваги, точності рухів, сили та ін.), відкривалися новітні заводи і т.п. Поява атомної зброї змусила науковців замислитись над новими способами захисту і оборони, саме на такому підґрунті розвернулась активна розроботка ракет, бомбардувальників тощо (У 1964 році Люльєву доручається створення крилатих ракет, ракетоторпед і протиракет для Військово-морського флоту. В різний час ДКБ-8, а пізніше ДКБ «Новатор» були розроблені ракети для морських комплексів: РПК-2 «Вьюга» (81Р, прийнята на озброєння в 1969 р.); РПК-6 «Водопад» (86Р, прийнята на озброєння в 1981 р.); РПК-7 «Ветер» (100РУ, прийнята на озброєння в 1984 р.); 3М10 «Гранат» (КС-122, прийнята на озброєння під назвою РК-55 в 1984 р.); 3М14 «Калибр» (91Р); 3М51 «Альфа»; 3М54 «Бирюза»; КС-42 (для морського ЗРК М-31); 9М38 (для військового ЗРК «Бук» і морського – М-22 «Ураган»).)
Отже, реформи Хрущова вплинули на подальший розвиток України. На території України відкривалися численні заводи , збільшувався добуток різноманітної сировини і будівництво ракет тощо.(що неодмінно позначилось на економічному, промисловому та технічному розвитку України).
За хрущовських часів було чимало спроб здійснити реформи в багатьох сферах життя.Одні з них були обґрунтовані, інші готувалися поспіхом, а то й без достатніх підстав. Так за кілька років сотні тисяч політичних (з тих хто вижив) та кримінальних в'язнів повернулися з концентраційних таборів і заслань. Так, я можу зрозуміти те що звільнялися незаконно засуджені, їм поверталися втрачені права (а з 1956 року були створенні спеціальні комісії з перегляду справ ув'язнених). Адже не рідко у тюрмах, за Сталіна, опинялися жінки (вагітні!!) та діти, а про невинних я взагалі мовчу.
Українські жінки-політув’язнені у таборі «Тайшетлаг».
Але що залишається для мене не зрозумілим, так те що звільняли і кримінально обвинувачених (людей які вбивали).На волю вийшли головно кримінальні елементи (оскільки політичні в'язні мали значно триваліші терміни ув'язнення). Це спровокувало вибух злочинності у країні....
Також, я відзначила що було скасовано найбільш кричущі норми у кримінальному законодавстві сталінського перыоду; скасували поняття «ворог народу»; з 14 до 16 років підвищено вік наступу кримінальної відповідальності; заборонено вдаватися до загрозам та насильства і при отриманні визнання; за малим винятком, засідання стали відкритими....
Виправні трудові табори реорганізовувалися у колонії, скасовувались одіозні укази, серед них «Про судову відповідальність робітників і службовців за самовільний відхід з підприємств та установ і прогул без поважної причини».
Десятки тисяч виправданих потягнулися з сибірських концтаборів, несучи правду про ГУЛАГ.(ГУЛАГ (рос. "Главное управление исправительно-трудовых лагерей, поселений и мест заключений") — підрозділ НКВС (МВС), міністерства юстиції СРСР, що здійснював керівництво системою виправно-трудових таборів (ВТТ) у 1934–1960 рр., найважливіший орган системи політичних репресій СРСР.У концтаборах ув'язнювали опонентів і противників більшовицького режиму, учасників національно-визвольного руху, представників небільшовицьких політичних партій, громадських організацій, інтелігенції. ) Було прийнято рішення про реабілітацію репресованих у роки війни народів та відновлення їхньої національно-територіальної автономії. З середини 40-х до середини 50-х рр. у системі ГУЛАГу відбулося майже півсотні повстань. Знесилені виснажливою працею в умовах постійного нагляду люди змогли кинути виклик радянській машині терору.Боротьба в'язнів наприкінці 40-х – у 1-й пол. 50-х років спричинила кризу системи трудових таборів. Страйки і повстання стали поштовхом до поступової ліквідації системи ГУЛАГ...
Через ГУЛАГ пройшла добра половина радянського люду.
Політика Хрущова, спрямована на звільнення в`язнів мала як позитивні так і негативні наслідки. Я все ж рада, що невинні люди були звільнені, змогли повернути своє чесне ім`я, майно, забезпечити безпеку своїй сім'ї.
1 березня 1953 у Йосипа Віссаріоновича Сталіна трапився крововилив у мозок, яке паралізувало праву сторону тіла, мовний центр, з'явилися важкі порушення діяльності серця і дихання.
Кілька днів лікарі намагалися врятувати диктатора.( Навіть сама природна смерть будь-якого державного лідера, а особливо диктатора, викликає підозри. Ну, а у випадку зі Сталіним приводів для підозри було достатньо. У книзі Л. Авторханова "Загадка смерті Сталіна" стверджується, що вождь народів був отруєний в результаті змови четвірки з вищого радянського керівництва - Берія, Хрущова, Маленкова і Булганіна).
Нурбей Гуліа згадував, що коли помер Сталін, поет Йосип Нонешвілі писав, що якби Сонце згасло, то ми б не так горювали...
Для прощання тіло Сталіна було виставлено 6 березня в Колонному залі Будинку Союзів. З 16 годин прийшли перші потоки людей, що бажали попрощатися зі Сталіним.Сталін лежав у труні, на високому постаменті, в сіни червоних прапорів, серед троянд і вічнозелених гілок.
До труни підходили представники молоді, комсомольці, ковалі з Автозаводу імені Сталіна, сталевари з «Серпа і молота», Орєхово-Зуєвський ткачі, електрики Шатури, динамівці і кіровци, сибірські металурги і донецькі шахтарі, підмосковні колгоспники, узбецькі хлопкороби, кубанські рільники, алтайські селяни; піхотинці і моряки, льотчики і танкісти, артилеристи і сапери, представники Радянської Армії і Військово-Морського Флоту. Біля труни І. В. Сталіна в почесній варті несли траурну вахту керівники КПРС і уряду: Г. М. Маленков, Л. П. Берія, В. М. Молотов, К. Є. Ворошилов, Н. С. Хрущов, Н. А. Булганін, Л. М. Каганович, А. І. Мікоян.
Керівники Партії і Уряду біля труни І. В. Сталіна. Колонний зал Будинку спілок 6 березня 1953. Особа Берії на фото видряпано.
На вулицях Москви були включені прожектори, встановлені на вантажних машинах, які висвітлювали площі і вулиці, по яких рухалися до Будинку спілок багатотисячні колони.Вночі вулиці Москви були повні людей, чекати своєї черги прощання. Задовго до світанку знову відкривалися двері Будинку спілок, і в Колонний зал знову йшли люди. Серед тих, хто прийшов попрощатися крім народів СРСР - китайці та корейці, угорці і болгари, поляки та чехи, словаки і румуни, албанці і монголи. Безупинно прибували до Москви літаки й потяги з делегаціями з Сибіру, Чорномор'я, Пекіна, Варшави, Праги, Тирани, Бухареста, з інших місць СРСР і світу. Покладалися тисячі вінків. Китайська делегація внесла вінки від Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю і Мао Цзе-дуна.Біля труни стояли прем'єр-міністр Фінляндії Урхо К. Кекконен, голова Всеіндійського ради миру Сайфуддін Кітчлу.
Прощання тривало три дні й три ночі.
Забальзамоване тіло Сталіна було поміщено на загальний огляд в Мавзолей Леніна, який у 1953-1961 іменувався «Мавзолей В. І. Леніна і Й. В. Сталіна». На дев'яту годину ранку Червона площа заповнилася народом, безліч вінків із живих квітів. Всі вони в жалобних стрічках, на стрічках написано: «Дорогому, любимому Иосифу Виссарионовичу Сталину».
Під час похорону сталася тиснява в районі Трубної площі, в якій загинули люди. Загинуло від кількох сотень до двох-трьох тисяч осіб (дані про кількість засекречені).
30 жовтня 1961 XXII з'їзд КПРС ухвалив, що «серйозні порушення Сталіним ленінських заповітів ... унеможливлюють залишення труни з його тілом у Мавзолеї». В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1961 тіло Сталіна було винесено з Мавзолею і поховано в могилі біля Кремлівської стіни. Згодом на могилі було відкрито пам'ятник.
Поховання, траур за Сталіном:
Досить недавно спостерігалась схожа ситуація. Вся Південна Корея носила траур за
Кім Чен Іром:
Я може пояснити це лише тоталітарним режим. Бо як інакше? Сталіном було проведенно численні репресії загалом невинного люду, три штучних голоду і багато чого ще (звісно були і позитивні нотки, але їх майже не помітно на загальному фоні). До того ж сильна агітація та пропаганда з боку ЗМІ....Тоталітарний режим змінює людину, її спосіб міркування, її сутність, її особистість.
Ось, вже і закінчилась тема "Україна в період лібералізації суспільства" і час робити висновки.
